Острота земного искушенья
Превосходит бритву во сто крат,
И свое губительное тленье
Разнесет по венам быстрый яд.
Ты сопротивляешься покуда,
А потом в бессилии падёшь,
И махнув рукою - "Будь, что будет!",
Чашу с ядом мысленно возьмешь.
Но исчезнет это искушенье
Словно наважденье невесть,
За собой оставив сожаленье,
Что ты - слаб, а немощь, как болезнь.
Ну а как иначе ты узнаешь,
Кто тебя все эти дни берёг?
Свою силу в немощи являя,
За тобою смотрит Господь Бог.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.